10302020Headline:

Українські народні прислів’я та приказки

1075861411

Праця

    • Бджола мала, а й та працює.
    • Без діла жить — тільки небо коптить.
    • Без діла слабіє сила.
    • Без охоти нема роботи.
    • Без роботи день роком стає.

  • Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
  • Без труда нема плода.
  • Будеш трудиться — будеш кормиться.
  • Губами говори, а руками роби!
  • Де руки й охота, там скора робота.
  • Для нашого Федота не страшна робота.
  • Діло майстра величає!
  • Добре діло утіха, коли ділові не поміха.
  • Добре роби — добре й буде!
  • Добрий початок — половина діла.
  • Добра пряха на скіпку напряде.
  • Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!
  • За один раз не зітнеш дерева враз.
  • Заклопотався, як квочка коло курчат.
  • Зароблена копійка краща за крадений карбованець.
  • Кожна пташка своїм дзьобиком живе.
  • Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.
  • Коли почав орати, то у сопілку не грати!
  • Лежачого хліба ніде нема.
  • Маленька праця краща за велике безділля.
  • На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.
  • На охочого робочого діло найдеться.
  • Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.
  • Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.
  • Не дивись на чоловіка, а на його діло.
  • Не кайся рано встати, а кайся довго спати.
  • Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.
  • Не одежа красить людину, а добрі діла.
  • Не святі горшки ліплять, а прості люди.
  • Не сокира теше, а чоловік.
  • Недаром говориться, що діло майстра боїться.
  • Печені голуби не летять до губи.
  • Під лежачий камінь вода не тече.
  • Поки не упріти, поти не уміти.
  • По роботі пізнати майстра.
  • Праця чоловіка годує, а лінь марнує.
  • Працює, як чорний віл.
  • Працюй, як коняка, а їж, як собака.
  • Ранні пташки росу п’ють, а пізні — слізки ллють.
  • Рання пташка росу оббиває.
  • Роби до поту, а їж в охоту!
  • Робить, як чорний віл.
  • Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.
  • Старається, як мурашка.
  • Того руки не болять, що уміють.
  • Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.
  • Труд чоловіка кормить.
  • Трудова копійка годує довіку.
  • Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.
  • Хто багато робив, той і багато знає.
  • Хто в роботі, той і в турботі.
  • Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
  • Хто робить кревно, той ходить певно.
  • Хто що вміє, то і сіє.
  • Хто що знає, тим і хліб заробляє.
  • Чесне діло роби сміло!
  • Щира праця мозолева.
  • Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.
  • Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.
  • Як без діла сидіти, то можна одубіти.
  • Як дбаєш, так і маєш.
  • Як ручки зароблять, так ніжки сходять.

Господарство

  • Хату руки держать.
  • Нова хатка — нова гадка.
  • Без хазяїна й двір плаче.
  • Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки — хата.
  • Всякий двір хазяйським оком держиться.
  • Хазяйське око товар живить.
  • Свій глаз — алмаз, чужі руки — круки.
  • В доброго хазяїна й соломинка не пропаде.
  • У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
  • Кепський господар десять робіт зачинає, жодної не кінчає.
  • Привикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
  • Роби на дворі — буде й в коморі.
  • Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.
  • Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
  • Земля-трудівниця аж парує, та людям хліб готує.
  • На чорній землі білий хліб родить.
  • На добрій землі що не посієш, те й вродить.
  • Жита ростуть, як з води йдуть.
  • Ялова земля не нагодує, а сама їсти просить.
  • Хліб на хліб сіяти — ні молотити, ні віяти.
  • Хто землю удобряє, тому й земля повертає.
  • Не земля родить, а руки.
  • Хто землі дає, тому й земля дає.
  • Дай землі, то й вона тобі дасть.
  • Давай нивці, то й нивка дасть.
  • Де господар добре робить, там і поле буйно родить.
  • Де господар не ходить, там нивка не родить.
  • Не питає добрий жнець, чи широкий загонець.
  • Коли зореш мілко, посієш рідко, то й уродить дідько.
  • Як мілко орати, краще випрягати.
  • Де оре сошка, там хліба трошки.
  • Глибше орати — більше хліба жувати.
  • Там ся добре діє, де два оре, а третій сіє.
  • Сій не пусто, то збереш густо.
  • Чистим зерном сійте поле, то вродить хліб, як море, а нечистим посієте — собі шкоди надієте!
  • Хто хоче збирати — мусить добре засівати.
  • Що посіяв, те і вродить.
  • Яке посієш, таке і пожнеш.
  • Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто.
  • Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче!
  • Хліб усьому голова.
  • Як хліб буде, то й все буде.
  • Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться.
  • Хліб на ноги ставить, хліб з ніг валить.
  • На вітер надіяться — без мелива бути.
  • Зерно до зерна — та й мірка повна.
  • Де борошно, там і порошно.
  • З гречки та проса — і каша й паша.
  • З поганої трави — погане й сіно.
  • Яка трава, таке й сіно.
  • Яка пшениця, така й паляниця.
  • Яка яблунька, такі й яблука.
  • Яка грушка, така й юшка.
  • Яка прядка, така й нитка.
  • Яка пряжа, таке й полотно ляже.
  • Кожному овочеві свій час.
  • Аби цвіт, а ягідки будуть.
  • Не з кожного цвіточка ягідочка!
  • Терен груш не родить.
  • Буряк — не дурак: на дорозі не росте, а все на городі.
  • Пусти осот в огород — огірків не буде.
  • Не вродив мак — пробудемо й так.
  • Сади дерево ззамолоду — на старість як нахідка.
  • Корова в дворі — харч на столі.
  • Не рахуй овець в череді, а рахуй в загороді.
  • Добра штука оті вівці: і кожух, і свита, і губа сита!
  • Сінним конем, а солом’яним волом не далеко заїдеш.
  • Любиш поганяти, люби й коня годувати.
  • Їдь, кобило, хоч три дні не їла!
  • Даси коневі полови — будеш робить поволі.
  • Гладь коня вівсом, а не батогом!
  • На батозі далеко не поїдеш.
  • Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком!
  • Хто коня годує, той дома ночує.
  • В дорозі, у гостині пам’ятай о худобині.
  • Пошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошанує.
  • Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.
  • На те коня кують, щоб не спотикався.
  • Люблю Сивка за звичай: хоч крекче, та везе.
  • У доброго коня верстви не довгі.
  • Немазаний віз скрипить, а мазаний сам біжить.
  • Пожалієш ухналя, то й підкову згубиш.
  • Пожалієш личка, не поможе й вірьовка!
  • Пропав батіг — пропадай і пужално!
  • Коли віл пропав, то пропадай і ярмо!
  • Як снасть ламається — то чоловік ума набирається, а як худоба пристає — то чоловікові ума не стає.
  • Як добрий став — риба буде, а стече став — болото буде.
  • Погана сітка — для риби не клітка.
  • Час не віл — його не налигаєш!
  • Згаяного часу і конем не доженеш.
  • На годину спізнився — за рік не доженеш.
  • Не доженеш і конем, що запізниш одним днем.
  • Згайнуєш на жнивах хвилину — втратиш не одну зернину.
  • Літом хто гайнує, той зимою голодує.
  • Хто літом жари боїться, той зимою не має чим погріться.
  • Десять років мак не родив і голоду не зробив.

Знання та вміння

  • Без розуму ні сокирою рубати, ні личака в’язати.
  • Борода не робить мудрим чоловіка.
  • В умілого і долото рибу ловить!
  • Вік живи — Вік учись.
  • Вчення в щасті красить, а в нещасті тішить.
  • Вченому світ, а невченому тьма.
  • Гарно того вчити, хто хоче все знати.
  • Голова без розуму, як ліхтарня без свічки.
  • Голова не на те, щоб тільки кашкет носить!
  • Грамоти вчиться — завжди пригодиться.
  • Грамотний — видющий і на все тямущий.
  • Дарма, що малий, а й старого навчить!
  • Де старий спотикнеться, там нехай молодий добре напнеться!
  • Дивиться рідко, та густо бачить.
  • Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного.
  • За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
  • За дурною головою рукам і ногам немає спокою.
  • За одного вченого дають десять невчених.
  • За одного грамотного сім неграмотних дають.
  • Знає, на чім світ стоїть!
  • Знання робить життя красним.
  • І з сивою бородою не все розум приходить!
  • І сила перед розумом никне!
  • Книга вчить, як на світі жить.
  • Кожна голова має свій розум.
  • Кожна пригода — до мудрості дорога.
  • Людей питай, а свій розум май!
  • Молоде орля, та вище старого літає!
  • Мудра голова не дбає на лихі слова.
  • Мудрій голові досить два слова!
  • Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
  • Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
  • На те й голова, щоб у ній розум був.
  • Навчай інших — і сам навчишся.
  • Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
  • Наука не йде на бука!
  • Наука не пиво: в рот не віллєш!
  • Науки ні вода не затопить, ні огонь не спалить.
  • Незнайко на печі лежить, а знайко по дорозі біжить.
  • Не бажай синові багатства, а бажай розуму!
  • Не краса красить, а розум.
  • Не лінися рано вставати та змолоду більше знати!
  • Не на користь книжку читать, коли вершки лише хапать.
  • Не перо пише, а розум.
  • Не питай старого, а бувалого.
  • Один розум добре, а два ще краще!
  • Одна розумна голова добре, а дві ще краще!
  • Око бачить далеко, а розум ще дальше.
  • Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом!
  • Пташка красна своїм пір’ям, а людина — своїм знанням.
  • Треба розумом надточити, де сила не візьме.
  • У сусіда ума не позичиш.
  • Усякому на старість розуму прибавиться.
  • Учений іде, а неук слідом спотикається.
  • Учись змолоду — пригодиться на старість!
  • Учись — на старість буде як нахідка!
  • Розумний батько сина опитати не соромиться.
  • Розумний всякому дає лад.
  • Розумну річ приємно й слухать.
  • Розум — скарб людини.
  • Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.
  • Сила та розум — краса людини.
  • Сила уму уступає!
  • Скільки голів, стільки й умів!
  • Старого горобця на полові не обдуриш.
  • Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.
  • Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.
  • Хто грамоти вміє, той краще сіє.
  • Хто добре учиться, той буде й добре робить.
  • Хто знання має, той мур зламає.
  • Хто людей питає, той і розум має.
  • Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.
  • Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде знати.
  • Чоловік розуму вчиться цілий вік.
  • Шануй учителя, як родителя!
  • Щастя без розуму — торбина дірява.
  • Що в молодості навчишся, то на старість як знайдеш.
  • Що голова, то й розум!
  • Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.
  • Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питайся.
  • Як голова сивіє, то чоловік мудріє.
  • Як одступиш од грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень.
  • Яка головонька, така й розмовонька!
  • Які літа — такий розум!

Природа, її явища

  • На новий рік прибавилось дня на заячий скік.
  • Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур!
  • Мороз не велик, та стоять не велить.
  • Буває март за всіх варт.
  • Як прийде марець, то замерзне старець.
  • Вночі тріщить, а вдень плющить.
  • Як буде полоз вогкий, то буде й кінь мокрий.
  • Блискавка блисне — й камінь трісне.
  • До першого грому земля не розмерзається.
  • Грім гримить — хліб буде родить.
  • Хто в марті сіяти не зачинає, той про своє добро забуває.
  • Кинь ячмінь в болото — вбере тебе в золото.
  • Сухий березень, теплий квітень, мокрий май — буде хліба урожай.
  • Сухий марець, мокрий май — буде жито, як той гай.
  • Березень сухий, а мокрий май — буде каша й коровай.
  • Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі.
  • Як прийшов май — у землю дбай, прийшов іюнь — хоч сій, хоч плюнь!
  • Майська роса коням краще вівса.
  • Що може вродить камінна гора, коли в їй води нема!
  • Ярь — наш отець і мати, хто не посіє, не буде збирати.
  • Овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору.
  • Сій овес в кожусі, жито в брилі.
  • Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається.
  • Посій в пору, будеш мати зерна гору.
  • Хто рано посіє, рано й пожне.
  • Ранній пар родить пшеничку, а пізній метличку.
  • Сій хліб у годину — будеш їсти кожну днину.
  • Посієш вчасно, то і вродить рясно.
  • Не вважай на урожай, а гречку сій.
  • Весна днем красна, а на хліб тісна.
  • Ластівка день починає, а соловей його кінчає.
  • Де багато пташок, там нема комашок.
  • Як багацько птиць — не буде гусениць.
  • Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть.
  • діждемо літа та нажнемо жита — по ставимо в копки та вдаримо гопки.
  • Раді люди літу, а бджоли цвіту.
  • Раз літо родить.
  • Двічі літа не буває.
  • Влітку один тиждень рік годує.
  • Літо на зиму робить.
  • Літо збирає, а зима з’їдає.
  • Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.
  • Коси, коса, поки роса, а як роса додолу, то ми додому.
  • Швидше жніть до обніжка, то буде пирогів діжка.
  • Як зелене жати, то нічого не мати.
  • Садок літом — як кожух зимою.
  • Буде той голодний, хто жнивами холодочку шукає.
  • Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь!
  • Зима спита, де літом був.
  • Коли цвіте біб, тоді тяжко на хліб, а як мак, то не так.
  • Сім год мак не родив і голоду не було.
  • Як уродить метлиця, буде хліб сниться.
  • Коли ся риба ловить, тоді хліб не родить.
  • Улітку дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.
  • Трапляється і такий год, що на день по сім погод.
  • І за доброї години ожидай лихої днини.
  • У петрівку день — рік.
  • Восени ложка води, а цебер грязі.
  • Не вважай на врожай, а жито сій,- то хліб буде.
  • Прийшов спас — держи рукавиці про запас.
  • Прийде врем’ячко — достигає яблучко й само відпаде.
  • Восени і курчата курми будуть.
  • Восени і горобець багатий.
  • Осіння муха боляче кусає.
  • Пищить снігур — скоро зима буде.
  • Синиця пищить — зиму віщить.
  • Сніг, завірюха, бо вже зима коло вуха.
  • Сумний грудень і в свято, і в будень.
  • Зимою сонце світить, та не гріє.
  • Зимове сонце — як вдовине серце.
  • Зимне тепло — як мачушине добро.
  • Зимою сонце крізь плач сміється.
  • Як зазиміє, то й жаба оніміє.
  • Хоч мороз і припікає, зате комарів немає.
  • Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.
  • Зима літо з’їдає, хоч перед ним і тікає.
  • Зимою деньок, як комарів носок.
  • Зимова днина така: сюди тень, туди тень, — та й минув день.
  • Якби не зима, то б літо було довше.
  • Зимою бійся вовка, а літом мухи.
  • Зима без снігу — літо без хліба.
  • Багато снігу — багато хліба.
  • Сім погод на дворі: сіє, віє, мутить, крутить, рве, зверху ллє, знизу мете.
  • В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде.

Кохання

  • Болить серденько, та плакать стидненько!
  • В неї брови до любові, а устоньки до розмови.
  • Волос сивіє, а голова шаліє.
  • Вона за ним сохне, а він і не охне.
  • Гарна дівка, як маківка.
  • Гонить дівка парубка, а сама від нього не йде.
  • Дай серцю волю — заведе в неволю.
  • Дівчина, як берізонька, сережками завішана.
  • Дівчина, як квіточка, — з нею рай, а чужої молодиці не займай!
  • Дівчина, як тінь: ти за нею — вона від тебе, ти від неї — вона за тобою.
  • Дівчина — як у лузі калина
  • До любої небоги нема далекої дороги.
  • Душа душу чує, а серце серцю вість подає.
  • З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем.
  • Закохався, як чорт в суху вербу.
  • Їж з голоду, а люби змолоду.
  • Казала дівка: «Семене, не притуляйся до мене!» А сама тільки того й хоче!
  • Кого кохає, за тим і зітхає.
  • Коли любиш — люби дуже, а не любиш — не жартуй же!
  • Коли любиш — так женись, а не любиш — відступись!
  • Кому — як мара, йому — як зоря.
  • Кохання не запобіжиш зарання.
  • Краснеє личко — серцю непокій.
  • Кров не вода, а серце не камінь.
  • Куди серце летить, туди й око глядить.
  • Люби мене в будень, а в неділю, як приберуся, то й на тебе не подивлюся.
  • Любиш — люби, а не любиш — не води.
  • Люблю свою любку, як голуб голубку!
  • Любов — не пожежа, займеться — не згасиш.
  • Любов сильніше смерті.
  • Любов, як перстень, не має кінця.
  • На любов і смак товариш не всяк.
  • Не кожна ж Ганна й гарна!
  • Не поможуть і чари, як хто кому не до пари.
  • Невесело в світі жити, як нема кого любити.
  • Нехай мене той займає, хто кохання в серці має!
  • Нехай мене той голубить, а хто вірно мене любить!
  • Нужда в вікно, а любов у двері.
  • Не вповала на худобу, а вповала на уроду.
  • Не втаїться кохання, як у мішку шило.
  • Полюби нас так, а з грішми — то в’язне й дяк.
  • Полюбиться сатана краще від ясного сокола.
  • Різні по вдачі — міцні на любов.
  • Рукавом сльози втирає, а очима на парубків зиркає.
  • Серце ні на що не вважає — свою волю має.
  • Силою не буть милою.
  • Старого любить — тільки дні губить.
  • Старої любові й іржа не їсть.
  • Сухар з водою, аби, серце, з тобою.
  • Така гарна пика, що як виглянула із вікна, то три дні собаки гвалтували.
  • Така ладна, що як на двір вийде, то всі пси брешуть.
  • Так любить, як порох у оці.
  • Так мене, мамо, хлопці люблять, що за кулаками світу не бачу.
  • Так тебе люблю, що як не ваджу, то вдень спати не можу!
  • У дівчини стільки ласки, як на тихім ставку ряски.
  • У кого чорний вусок, тому риби шматок; в кого сива борода, тому й юшки шкода.
  • Хороша, хоч води з лиця напийся.
  • Хороший, як Микитина свита навиворіт.
  • Хоч у курені, аби до серця мені.
  • Хоч борщ без сала, аби душа пристала.
  • Хоч ти і люба, а не добирайся до мого чуба!
  • Хто любить ревне, жаліє певне!
  • Хто любить, той того й голубить.
  • Хто п’яницю полюбить, той вік собі згубить.
  • Як вигляне у вікно, то три дні собаки брешуть, а одна, як придивилась, то й сказилась!
  • Як гляне — серце в’яне.
  • Я його так люблю, як сіль в оці, а кольку в боці!
  • Як не бачу — душа мре, а побачу — з душі пре.
  • Якби літа вернулися, то б ще хлопці горнулися!

Шлюб

  • Не з багатством жить, а з людиною!
  • Краще на вбогій жениться, чим вік з багатою волочиться.
  • Бери жінку в одній льолі, аби була до любові.
  • Поберімося, небого, в тебе мало, а у мене нема й того.
  • Бідному жениться, то день укоротиться.
  • Коли убогому жениться, то й ніч мала.
  • Чиє весілля, того й музики.
  • Чужим пивом свадьби не одбудеш.
  • На двох весіллях зразу не танцюють.
  • Не спаруєш голубки до півня, бо голубка півневі не рівня.
  • Сватай ту, яку сам хочеш, а не ту, яка за тебе йде.
  • Кого любиш, того сам даруєш, від нелюба не приймаєш.
  • Краще в ставку потопати, як з нелюбим шлюб узяти!
  • Краще полин їсти, ніж з нелюбим за стіл сісти!
  • Панське кохання – гірке горювання.
  • Є що їсти й пити, та нема з ким говорити.
  • Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі.
  • Кому калач пікся, а кому довівся!
  • Тоді він буде жениться, коли бики почнуть телиться!
  • Хороший парубок, хоч води напийся, та й досі не женився!
  • Не ходи по полю, не топчи куколю, не лупай очима, – не твоя дівчина!
  • Не ходи й порогів не оббивай, бо зятем не будеш.
  • Не микуляй очима, як не твоя дівчина.
  • Не буде Галя – буде другая.
  • Парубок жениться – любу бере, вдовець жениться – хто за нього йде.
  • Буду сива, як вівця, а не піду за вдівця.
  • Личко дівку віддає.
  • З гарною одружиться – єсть на кого подивиться!
  • З краси не пити роси.
  • З красивого лиця води не пити.
  • Не шукай красоти, а шукай доброти.
  • Поганий на вроду, та гарний на вдачу.
  • Добра дівка: як старости йдуть, тоді хату мете.
  • Вибирай жінку на цілий вік.
  • Перше чим одружитись, треба роздивитись.
  • Нежонатого не посилай в старости, бо як гарна дівка – переб’є.
  • Дівка на порі – женихи у дворі.
  • Сватає сім, а дівка буде не всім.
  • Сватає сто душ, а чоловік буде лише один.
  • Засватана дівка усім гарна.
  • Тоді дівка пишна, як заміж вийшла.
  • Лучче женись, а на чужу жінку не дивись.
  • Бачать очі ревниві дальше, ніж орлині.
  • Трудно дівку силувати заміж, як парубок не бере.
  • Сиділа дівка та й висиділа дідька.
  • Хоч за старця, аби не остаться.
  • Хоч за вола, аби дома не була.
  • З богом, Парасю, як люди трапляються.
  • Одказлива дівка до сивих волос додівує.
  • Сиди до сивої коси, а за ледащо заміж не йди!
  • Кожній свашці по ковбасці.
  • Свасі перша чарка й перша палка.
  • Заміж іти – не дощову годину перестоять.
  • Не все те правда, що на весіллі співають.
  • Хто рано одружиться, той вік не натужиться.
  • Одрізана скиба од хліба.(Віддана заміж.)
  • Кожна птиця знайде свого Гриця.
  • Яку йому кару дати? – Оженить його, то буде знати!
  • Ожени його, він сам пропаде.
  • Ненадовго старий жениться: як не вмре, то жінка покине.
  • За старого піду – соломкою накрию, а молодого сама нагрію.
  • Хоч і сова, аби з другого села!
  • Не зітхай важко, не віддамо далеко, – хоч і за курицю, та на свою вулицю.
  • Ще молоко на губах не обсохло, а він жениться задумав!
  • Постав мені хату з лободи, а в чужую не веди!
  • Солом’яний парубок золоту дівку бере.
  • Не нашого пера пташка у Івашка.
  • Не плач, небого, що йдеш за нього, – нехай плаче він, що бере біду в дім.
  • Ну й пара! – чорт сім пар лаптів стоптав, поки їх спарував.

Родина та родинні стосунки

  • Нема кращого друга, як вірна супруга.
  • Без вірного друга великая туга.
  • У кого жінка не вмирала, у того горя не бувало.
  • Батьки глядять дочку до вінця, а чоловік жінку до кінця.
  • Мені батько не рідня, мені мати не рідня, мені теща родина – мені жінку родила.
  • Як люба дружина, то люба й в ряднині.
  • Хоч нема що з’їсти, аби було з ким сісти.
  • Нащо й клад, коли в сім’ї лад.
  • Живуть між собою, як голубів пара.
  • Нема вірнішого приятеля, як добра жінка.
  • Три друга: батько, мати та вірна жінка. Чоловік та жінка – одна спілка.
  • Мовчок: розбив тато горщок, а мати два, та ніхто не зна!
  • З добрим подружжям і горе розгорюєш.
  • Жінка чоловікові подруга, а не прислуга!
  • Жона держить дом за три угли, а муж за четвертий.
  • Іван плахту носить, а Настя булаву.
  • Гарна пава пером, а жінка норовом.
  • Добра жінка мужові своєму вінець, а зла – кінець.
  • Краще камінь довбати, чим лиху жінку навчати.
  • Від сердитої жінки постарієш, а від доброї – помолодієш.
  • Від огня, води і злої жони – боже борони!
  • Лучче їсти хліб з водою, чим жити з жінкою лихою.
  • Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна ще втокмачить.
  • Жінка не черевик – з ноги не скинеш.
  • І в лиху годину не кидай дружину!
  • Хоч ох, та вдвох!
  • Куди голка – туди й нитка, куди чоловік- туди й жінка.
  • Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде.
  • Як чоловік жінку не любить, то й добра лихою буде.
  • Не заглядайся на чужих жінок, бо свою згубиш.
  • Той сам себе губить, що чужую жону любить.
  • Сім’я міцна – горе плаче!
  • За молодим жити весело, а за старим – затишно.
  • Біда – як жінка бліда, але ж лиха година, коли жінка – як калина!
  • Драний кожух – не одежа, чужий чоловік – не надежа.
  • Не дай Бог коня лінивого, а чоловіка ревнивого!
  • Як була я дівочкою – до мене ходили з горілочкою, а як стала молодицею – перестали ходить і з водицею.
  • Чоловік, як ворона, а все ж жінці оборона.
  • В дівках сиділа – плакала, заміж пішла – вити стала.
  • Гарна дівицею, гарна й молодицею.
  • Як гарна молодиця, то гарно й подивиться.
  • На красивого чоловіка дивитись гарно, а з умним жити легко.
  • На красиву жінку гарно дивиться, а з розумною гарно жить.
  • Де красна молодиця, там ясна світлиця.
  • Як сорочка біла, то й жінка мила.
  • Не лихо журить і чужа сторона, а невдала жона.
  • Де багацько господинь, то ту хату хоч покинь.
  • Жона – княгиня, а хата не метена!
  • Вчи жінку без дітей, а дітей без людей.
  • За ледачим чоловіком жінка марніє, за хорошим – молодіє.
  • Коли п’яниця в шинку скаче, то жінка дома плаче.
  • Рідня до півдня, а як сонце зайде – і сам чорт не найде!
  • Доки не поберуться – любляться, а поберуться – чубляться.
  • Пий пиво – та не лий, люби жінку – та не бий!
  • На зло моїй жінці – нехай мене б’ють.
  • Стара не покине, молодих сам не хочу.
  • Поспішився – оженився і в біду зразу ввалився!
  • Не мав лиха, так оженився.
  • Оженився, як на льоду обломився.
  • Ішов, ішов дорогою – та і в яму впав, любив, любив хорошую – та й плюгаву взяв.
  • Як оженився, так зажурився: треба горшка, миски і колиски.
  • Пий сама, мила, коли таке заварила!
  • Де муж старий, а жінка молода, там рідка згода.
  • Як жениться – то мостом стелиться, а як ожениться – то кісткою в грудях стає.
  • Оженивсь – перемісивсь.
  • В людях Ілля, а вдома свиня.
  • Жінка для совіту, теща для привіту, а матінка рідна лучче всього світу!
  • Мати однією рукою б’є, а другою гладить.
  • Рідна мати високо замахує, а помалу б’є.
  • Нашій мамці гарно й в дранці.
  • В кого ненька, в того й голівка гладенька.
  • Як мати рідненька, то й сорочка біленька.
  • Біля рідної матки добре дитятку.
  • Росте, як утя на воді.
  • Росте, як на дріжджах.
  • Як не стане – то батько достане, як не буде – то мама добуде.
  • Що мати навчить, то й батько не перевчить.
  • Батькова лайка дужча за материну бійку.
  • Вся сім’я вмісті – так і душа на місці.
  • Малі діточки – що ясні зірочки: і світять, і радують у темну ніченьку!
  • Діти – як квіти: поливай, то ростимуть.
  • Всякій матері свої діти милі.
  • Дитина хоч кривенька, та батькові-матері миленька.
  • І сова хвалить свої діти.
  • Матері кожної дитини жаль, бо котрого пальця не вріж, то все болить.
  • Дітки плачуть, а у матері серце болить.
  • У дитини заболить пальчик, а у матері серце.
  • Рад би до дітей небо прихилити та зорями вкрити!
  • Як грибочки, ростіть, діточки!
  • Горе з дітьми, горе й без дітей.
  • Хата з дітьми – базар, а без них – кладовище.
  • Соловей співа, поки дітей нема.
  • Один син – не син, два сини – півсина, три сини – ото тільки син!
  • Сім синів годую, всім і щастя готую!
  • “Чим ви, хлопці, дома втираєтесь?”-“Батько рукавом, мати подолом, а я на печі так сохну!”
  • Як квочка з курчатами, так і жінка з дитятами.
  • Сім дочок – свій таночок.
  • Сім дочок – свої вечорниці.
  • У кого дочок сім – то й щастя всім, а у мене одна – та й щастя нема.
  • Дочка – як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.
  • Син дивиться в хату, а дочка кричить: “Пусти, тату!”
  • Густа каша дітей не розгонить.
  • Нащо ліпший клад, коли в дітках лад.
  • Не доспи, не доїж, а дитину потіш!
  • Де багацько няньок, там дитя каліка.
  • У семи няньок дитина без носа.
  • Де багато баб, там дитя не в лад.
  • Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!
  • Малі діти – малий клопіт, а підростуть – буде великий.
  • Більшають діти – більшають і клопоти.
  • Від малих дітей болить голова, а від великих – серце.
  • Великі діти – великі й турботи.
  • Мала дитина – не виспишся, більша дитина – не наїсишся, велика дитина – не уберешся.
  • Умієш дітей родить – умій же їх і вчить!
  • Не збирай синові худоби – збери йому розум.
  • Любо й неньці, як дитина в честі.
  • Нагинай гілляку, доки молода.
  • Гни дерево, поки молоде, учи дітей, поки малі!
  • Як не навчиш дитину в пелюшках, то не навчиш і в подушках.
  • Молоде на всі сторони гнеться.
  • Учи сина, як годуєш, бо тоді вже не навчиш, як тебе годуватиме!
  • Виховав дитину в добру годину.
  • Учи дітей не страшкою, а ласкою.
  • Потурай малому, то як виросте – буде тебе на старості бити.
  • Хто дітям потаче, той сам плаче.
  • Каже дитина, що бита, а не хвалиться, за що.
  • Лінивий ученик плачучи до школи йде.
  • Гарна мазана паляниця, а не дитина.
  • Добрі діти на ноги поставлять, а лихі і з ніг звалять.
  • Батько-рибалка, то й діти в воду дивляться.
  • Від одної матки, та не одні дітки. В одній руці та й не однакові пальці.
  • Одна мати родить, та не один розум дає.
  • Добрі Діти доброго слова послухають, а лихі – й дрючка не бояться.
  • Чотири свічки спалила, поки Гриця умила, а п’ятий каганець – такий Грицько поганець!
  • Не та мати, що родила, а та, що вигодувала!
  • Батько не той, що породив, а той, що спорядив.
  • Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів.
  • Горе тому, в кого нема порядку в дому!
  • Діти, діти, добре з вами літом, а зимувати – горювати!
  • Дядько – не батько, а тітка – не мати.
  • Не навчив батько – не навчить і дядько.
  • Брат – то не батько, сестра – то не мати.
  • На батька надійся, а сам не поганься.
  • Розумна дитина в батьковій свитині.
  • Батьків хліб не навчить, як треба жить.
  • Своя хата – своя стріха; свій батечко – своя втіха!
  • Своя хата не ворог, – коли прийдеш, то прийме.
  • Поки маленькі – то й рідненькі, побільшали – погіршали, а оженилися – сказилися.
  • Охотніше один батько вигодує десять дітей, ніж десятеро дітей одного батька.
  • Вразливе слово від дітей – гірш за болячку, бо не гоїться.
  • Свекор і свекруха одного духа.
  • Свекор – не рідний батько!
  • Рідна мати і б’є, та не болить, а свекруха словами б’є гірше, ніж кулаками.
  • Свекруха – уїдлива муха.
  • Брехлива свекруха невістці не вірить.
  • Кішку б’ють, а невістку докоряють.
  • Цап – не скотина, зять – не людина, а невістка – чужа кістка.
  • Вона в хаті замість помела. (Невістка.)
  • “Хто води принесе?”-“Невістка”.-“Хто обід зварить?”-“Невістка”.-“Хто гаде у жнива?”- “Невістка”. – “Кого б’ють?” – “Невістку”. – “А за що?” – “За те, що вона невістка”.
  • “Хто винен?” – “Невістка!” – “Так її вдома нема!” – “Та он її плахта на жердці висить!”
  • Дві невістки в хаті – два коти в мішку.
  • Невісток багато, а хата не метена.
  • Син, як син, та синиха лиха.
  • По дочці і зять милий, по невістці і син чужий.
  • З сином сварися – за стіл берися, а з зятем сварися – за двері берися.
  • Хочеш зятечка придбати – мусиш з хати утікати.
  • З сином позмагався – то й на печі зостався, а з зятем позмагався – то й з хати вибирайся.
  • Зять любить взять, а шурин – очі жмурить, та не хоче дать.
  • Зять любить взять – тесть любить честь.
  • Бійся тестя багатого, як чорта рогатого!
  • Тещиного язика аршином не зміряєш.
  • Так м’яко спать, неначе теща постелила!
  • Хома не без ума: не б’є жінки, та тещу.
  • Зовиця, як синиця,- усе хвостом вертить.
  • Як багато родичів, то або сім раз пообідав, або ні разу не їв.
  • Обідала чи й не обідала, аби рід відвідала.
  • Рід великий, а пообідать ніде.
  • Поки рідня одвіда, то сусіда пообіда.
  • Ждала баба внукового книша, та вилізла й душа!
  • Своїх багато, а як приишлось топитися, то ні за кого й вхопитися.
  • Не трать ходу до поганого роду.
  • Як батька покинеш, то й сам загинеш.
  • Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько.
  • До свого роду хоч через воду.
  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала.

Сирітська і вдовина доля

  • Нема в світі цвіту цвітнішого, як маківочка, нема ж і роду ріднішого, як матіночка!
  • Ні купити, ні заслужити.
  • За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.
  • Нема тих яток, що продають рідних маток.
  • На світі знайдеш усе, крім рідної матері.
  • Головонько наша бідна, що в нас матінка не рідна!
  • Сирота – як камінь на роздоріжжі.
  • Сироту і вдовицю – то й тріски б’ють.
  • За сиротою журба за журбою.
  • Сиротою жити – сльози лити.
  • Хто сиротою не бував, той не наплакувався.
  • Ніхто не бачить і не чує, як сирота плаче і горює.
  • На сирітський жаль ніхто не вважає.
  • Ніхто не баче, як сирота плаче; а як заскаче, то всяк баче.
  • В сльозах ніхто не бачить, а як пісні співаю, – так чують.
  • Сироту лають і б’ють, та плакать не дають.
  • Сироті хоч з мосту та в воду.
  • Без роду, без плем’я – без привіту, без совіту.
  • Росла – весни не бачила, зросла – літечка не знала, прийшла осінь – сирітського серця не нагріла.
  • З хати по нитці – сироті свитина.
  • Тоді сироті неділя, як сорочка біла.
  • Сироті докипить і в животі.
  • Без батька – півсироти, а без матері – вся сирота.
  • Як умре дитина – то мала щербина, а як батько або мама – то велика яма.
  • Чужа ласка – сироті великдень.
  • Сироті женитися – ніч маленька.
  • Сирітська сльоза не капає дарма.
  • І у сироти на подвір’ї сонце засвітить!
  • Мати голівку миє – приглажує, а мачуха миє – прискубує.
  • Мати рідна б’є – так гладить, а мачуха і гладить – так б’є.
  • Мати дітей пушить, а мачуха сушить.
  • Добра мачуха, а все не рідна мати.
  • Мачушине добро, як зимне тепло.
  • У мачухи прямі очі, а дивиться косо.
  • Лучче людям робить, ніж мачусі годить!
  • Мачуха пасинкові на волю давала: хочеш льолю купи, хочеш – голий ходи.
  • Бодай чорт у дядька служив, а до дядини за платою ходив!
  • Вдовіти – горе терпіти.
  • Вдівець – дітям не отець, бо й сам круглий сирота.
  • Краще сім раз горіти, аніж один раз вдовіти!
  • Вдовине горе кожен знає, а не кожен про вдову дбає.
  • Плачте,очі, хоч довіку по доброму чоловіку!

Козацтво

  • Без гетьмана військо гине.
  • Береженого Бог береже, а козака – шабля.
  • Бог не без милості, козак не без долі (щастя).
  • Гетьман знає, що в нас нічого немає.
  • Де байрак, там і козак.
  • Де два козаки, там три гетьмани.
  • Де козак, там і слава.
  • Дівчина родиться, а козак на коня садовиться.
  • До булави треба голови.
  • Добрий козак баче, де отаман скаче.
  • Дожились козаки – нема ні хліба, ні габаки.
  • За наше жито та ще нас бито.
  • Звання козацьке, а життя собацьке.
  • Зроду-віку козак не був і не буде катом!
  • Козак з біди не заплаче.
  • Козак з бідою, як риба з водою.
  • Козак з Дону – козак зроду.
  • Козак не боїться ні тучі, ні грому.
  • Козак оженився, наче упився.
  • Козак хороший, та нема грошей.
  • Козак у дорозі, а надія в Бозі.
  • Козаки, як діти: хоч багато – поїдять, хоч трохи – наїдяться.
  • Козакові воєвода – велика невгода.
  • Козацькому роду нема переводу.
  • Місяць – козаче сонце.
  • На козаку й рогожа пригожа.
  • Не так тії пани, як підпанки.
  • Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.
  • Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.
  • Не усе ж то козак, що списа має.
  • От тобі хомут і дуга – тобі я більше не слуга.
  • Птиця з птицею не наб’ється, а козак з дівчиною не наживеться (мусить покинути).
  • «Пугу! Пугу!» – «Козак з Лугу»
  • Січ – мати, а Великий Луг – батько.
  • Скажи, враже, як пан каже.
  • Сніп з бородою, а козак з молодою.
  • Степ та воля – козацька доля.
  • Терпи козаче, отаманом будеш.
  • Терпи, козаче, горе – будеш пити мед.
  • Терпи, хлопче, козаком будеш.
  • Три пани, два отамани, а один підданий.
  • Хіба ж душа моя з лопуцька і не бажа того, що й людська?
  • Хліб та вода – то козацька їда.
  • Хоч і спина гола, аби своя воля.
  • Хто любить піч, тому ворог Січ.
  • Чоловік без волі, як кінь на припоні.
  • Щирий козак ззаду не нападає.
  • Що нам холод, коли козак молод!
  • Якби хліб та одежа, то козак і вмер би лежа.
  • Козаку лучче проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного.
  • Козаки Українці
___________________________________________________________________________________________