10272020Headline:

Ціни з’їли «Растішку»

истерика-945x849У торговців нині блиск в очах та рум’янець на щоках. Вони ловлять момент: намагаються вичавити з ослаблення гривні максимум прибутку, оголошуючи «циганською поштою» про подорожчання продуктів. І громадяни їм дуже підіграють. У магазинах – споживчий бум. Полиці порожніють, їх заповнюють знову. Найхитріші навпаки цього робити не поспішають: нехай євро, долар і бензин ще підростуть. Отже воістину: кому війна, кому – мати рідна. Під весь цей галас ціни ростуть ще швидше, по кілька разів на день. Більшість продавців говорить, що причина «буму» в зміні курсу валют, відпускних цін виробників і вартості палива. Свою роль відіграє і підвищений попит.

Але люди, як в старі добрі часи, готові вдень і вночі шикуватися в черги. Минулого тижня в деяких магазинах гречку і борошно видавали тільки по два кілограми в руки, а в інших торгівельних точках велику кількість борошна та цукру моментально розбирали майже під замовлення. Деякі товари дуже подорожчали. Абсолютний рекордсмен цукор. Його ціна зросла на 60 відсотків. На другому місці крупи (45 відсотків). На 40 відсотків подорожчали овочі та фрукти. В окремих випадках зростання цін ще можна якось виправдати. Наприклад, різке подорожчання плодоовочевої продукції спровоковане двома складовими: тим, що земна вісь має нахил, який провокує зміну пір року, та імпортом за валюту. Виробництво цукру також тримається на імпорті: техніка, насіння, сировина – все це ввозиться з-за кордону. Але варто враховувати, що не весь стрибок девальвації гривні «йде» в ціну. Імпортери враховують зниження купівельної спроможності населення, а отже, ціни повинні зрости, але менше, ніж виросли курси євро і долара.

неПРОДУКТИвна паніка
Відзначимо, що періоди купівельного буму в місті вже траплялися і не раз, і ціни й раніше вели себе непередбачувано – вартість продуктів коливалась: то різко зростаючи, то раптово знижуючись. Досить згадати, як кілька років тому люди скуповували гречку, через що ціна на неї дуже підскочила. Взимку 2007 року, коли на місто обрушився небувалий снігопад, люди почали запасатися хлібом, молоком та іншими продуктами першої необхідності: хтось в той період пустив інформаційну «качку» про те, що під’їзні шляхи до міста замело і каховчани мало не ризикують померти голодною смертю. В один ряд з цими прикладами можна поставити і «сольовий бум», який трапився торік. Тоді, нагадаємо, плітки про те, що на Артемівському заводі стався вибух, що й змусило жителів Каховки скупити сіль у величезних кількостях. Список з подібними прикладами можна продовжувати до безкінечності, але варто відзначити, що нікому, крім підприємців, купівельні ажіотажі користі не принесли.

Кращий рецепт в подібних ситуаціях – дотримуватися традиційно сформованих стандартів поведінки, виходячи зі своїх дійсних потреб. Зупинитися, озирнутися, ще раз задуматися перед покупкою. Як кажуть: «Хто мало думає, той багато помиляється». Найгірше – піддаватися паніці, логіка натовпу завжди призводить до втрат.

Блажен хто вірує
Паніка на продуктовому ринку почалася з паніки на валютному. Тому краще перечекати, поки вляжеться спекулятивна складова, та ринок вирівняється. Ажіотаж провокує не саме ослаблення гривні, а різкі стрибки курсу. Коли вони припиняться, а це має статися у будь-кому випадку, ситуація буде не гіршою, ніж зараз. Народ вже подивився на курс 40, і тепер не буде порівнювати його з 8, який був рік тому. А будь-який нижчий курс взагалі всі сприймуть «на ура», і ажіотаж зійде нанівець. Прийом затертий, але працює – налякати чимось абсолютно моторошним і нестерпним, щоб «полегшений» варіант здався «за щастя».

Джерело

___________________________________________________________________________________________