Таврійський край - наш регіон

Події та явища, які відбуваються на кримському півострові протягом тих років, коли Україна набула ознак державності та прагне до побудови власної держави, яскраво свідчать про те, що політика Києва стосовно цього регіону є хибною та непослідовною. Як наслідок маємо широку низку проблем пов’язаних з суспільно-політичною, соціально-економічною та геополітичною ситуацією у регіоні.

Однією з причин такого стану речей є той факт, що ще й досі існує неприродна та невластива даному регіону форма адміністративно-територіального устрою – Автономна Республіка Крим.
Підходячи до більш детального розгляду умов та причин за яких утворювалася ця «республіка», стає очевидним, що всі вони мають цілком штучний та необ’єктивний характер. Більше того, їхнє роздмухування та навмисне маніпулювання ними, тримає у постійній напрузі українське суспільство, адже призводить до періодичної ескалації конфліктних ситуацій у кримському регіоні та навколо нього.

Найперше, сукупність усіх цих причин, а, особливо, їхніх наслідків, дуже суттєво та відчутно відбивається на соціально-економічному розвиткові регіону, впливає на реалізацію його величезного рекреаційно-туристичного потенціалу.

Очевидно, що така ситуація не може влаштовувати ані мешканців Криму, ані українців загалом, ані тих , хто бажає відвідувати Крим та насолоджуватися всіма його принадами та красою. Тому, вже давно на часі стоїть питання про реорганізацію збанкрутілої автономії Криму у ту форму адміністративно-територіального устрою, яка найбільш відповідатиме вимогам подальшого ефективного та гармонійного розвитку Криму, його, якомога більшої реалізації свого багатого потенціалу.

З огляду на те, що Крим у географічному плані є півостровом, відповідно, його життєдіяльність тісно пов’язана з материковою частиною України, а найперше, з тими регіонами з якими він безпосередньо межує або, іншими словами, є територіальним органічним їхнім продовженням у Чорному морі. Таким чином, Крим повинен мати форму адміністративно-територіального устрою, яка б найбільш тісно пов’язувала його з материковими регіонами України.

Проводячи екскурс у минуле, бачимо, що Крим ніколи не був ізольований від материка адміністративно. Як у період Кримського ханства, так і у часи Російської імперії, межі Криму ніколи не зупинялися на перекопському перешийку. Навіть у ті часи було розуміння того, що ефективне господарювання на півострові можливе лише за умови тісної взаємодії з прилеглими материковими теренами. Після розвалу Російського імперії, коли Україна на нетривалий час здобула державність, усі її тимчасові керманичі, незалежно від політичних переконань, не бачили майбутнє Української Держави без Криму.

Найбільш влучну характеристику тієї ролі, яку має півострів для України висловив Гетьман Павло Скоропадський, його вустам належить наступний вислів - «Україна без Криму, як тулуб без ніг». Саме за часів Української Держави Скоропадського був розроблений та впроваджений такий адміністративно-територіальний устрій країни, за яким була утворена, між іншим, й Таврійська губернія у межах історичної Таврії, тобто Крим з прилеглими материковими теренами. Отже, взаємозв’язок півострова з материком чітко відбивається у всіх адміністративно-територіальних устроях попередніх часів.

Та найбільш актуальним цей тісний взаємозв’язок став тоді, коли на кримському півострові почали активно розробляти степ та займатися землеробством. Як відомо, землеробство неможливе без регулярного та сталого зрошування, тому, власне, воно й не було розвинутим у кримському степу, де існував величезний брак водоймищ. З приєднанням Кримської області до України, коли згодом, води Дніпра-Славути загомоніли й по кримському степу, питання взаємодії півострова та материку набуло не просто символічного значення, а стало одним з головних чинників від якого залежить повноцінне життя у Криму. Окрім того, взаємна співпраця землеробів Криму та Херсонщини тісно переплетена вже довший час. Але для більшої ефективності роботи сільгоспвиробників потрібно щоби й адміністративні межі були якомога прозорішими.

Поєднання широких родючих ланів Херсонської та Кримської Таврії у з мальовничими та цілющими курортами Чорноморського й Азовського узбережжя створює ідеальне підґрунтя та має дати колосальний поштовх розвиткові цього регіону й забезпечити гідне і заможне життя усім його мешканцям й тим, хто приїжджатиме у цей благодатний край задля відпочинку та задоволення.

Створення Таврійського краю, який об’єднає у собі колишні території Таврійської губернії, є вкрай необхідним та історично обумовленим кроком. В першу чергу, процес злиття споріднених таврійських регіонів вплине на покращення загальної ситуації у нинішній республіці Крим, яка, через свою автономізацію пасе задніх після Херсонщини та Запоріжжя майже по всіх показниках. Єдиним стабільним показником, за яким, Крим тримає пальму першості в Україні - є найвищий рівень політичної нестабільності, сепаратизму та екстремізму. Цей кримський «продукт» є завжди свіжим та уживаним. Тільки мешканці Криму не мають з того жодної користі для себе, а ось шкода від нього й їм й Україні загалом, значна. Залюбки цією «стравою» харчуються лише різноманітні політичні провокатори та шахраї, в основному з московською пропискою.

Сам процес створення Таврійського краю повинен відбуватися виключно шляхом всенародного волевиявлення всіх мешканців таврійських територій. Люди мають самі прийти до розуміння переваг, які несе їм утворення нової адміністративно-територіальної одиниці – Таврії.

Зі створенням Таврійського краю для регіону почнеться нова доба, доба гармонійного розвитку, ладу, добра та справедливості.